Загальні вимоги до здійснення державного контролю з метою перевірки виконання вимог законодавства в сфері безпечності та якості харчових продуктів визначені у Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Закон безпосередньо визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України. Контроль здійснює лише один компетентний орган – Держпродспоживслужба.
Окрім того, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності й окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання певних вимог, вказаних у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V. У законі зазначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюють посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписує керівник органу державного нагляду (контролю) (голова державного колегіального органу) або його заступник (член державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, та засвідчують його печаткою.
Посвідчення (направлення) на проведення заходу має містити таку інформацію:
- Найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід.
- Найменування суб’єкта господарювання та/чи його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця щодо діяльності яких здійснюють захід.
- Місце розташування суб’єкта господарювання та/чи його відокремленого підрозділу щодо діяльності яких здійснюють захід.
- Номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюють захід.
- Перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їхніх посад, прізвищ, імен та по батькові.
- Дати початку та закінчення заходу.
- Вид заходу (плановий або позаплановий).
- Форма заходу (інспектування, аудит, інші перевірки, обстеження, огляди тощо).
- Підстави для здійснення заходу.
- Предмет здійснення заходу.
- Інформація про здійснення попереднього заходу (вид заходу і строк його здійснення).
Заходи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів поділяють на два види:
- планові
- позапланові
Планові заходи державного контролю мають здійснюватися із певною періодичністю (таблиця 1).
Періодичність здійснення планових заходів державного контролю
Згідно із зазначеним Порядком періодичність здійснення планових заходів державного контролю у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини визначають на підставі ризик-орієнтованого підходу. На основі нарахованої суми балів кожну потужність (об’єкт) відповідно до шкали балів відносять до певного ступеня ризику.
Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначають на підставі ризик-орієнтованого підходу.
Кількість балів, ступінь ризику від провадження господарської діяльності та періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначають в актах категоризації потужності.
Категоризацію потужностей здійснюють на підставі відомостей державних реєстрів, інформації, отриманої за результатами заходів державного контролю, іншої публічної інформації.
Перше інспектування потужностей, які введені в експлуатацію в поточному році, здійснюють не пізніше ніж через:
· три місяці з дня видавання експлуатаційного дозволу на потужність;
· шість місяців з дня державної реєстрації потужності.
Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також у певних випадках:
Ø за бажанням суб’єкта господарювання на підставі його письмової заяви, поданої до відповідного органу державного нагляду (контролю);
Ø із метою перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
Ø на підставі звернення фізичної особи (осіб) про порушення, що завдало шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.
Усі заходи державного контролю (планові й позапланові) здійснюють без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Аудит постійних процедур , заснованих на принципах НАССР, проводять за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.
Аудит та інспектування – різні форми державного контролю.
1. Інспектування – це перевірка дотримання оператором ринку вимог чинного законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин.
2. Аудит передбачає систематичну перевірку безпечності та ефективності застосування певних процедур. Зокрема процедур, заснованих на принципах НАССР та постійно діючих, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог. Результати аудиту обов’язково беруться до уваги під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.
Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійних процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, має передбачати перевірку безперервності та ефективності їхнього застосування, зокрема:
· документації;
· ведення записів;
· процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
· системи внутрішнього контролю оператора ринку;
· коригувальних дій, виконаних оператором ринку після аналізу виявлених невідповідностей;
· кваліфікації персоналу.
Одна й та сама особа не має права двічі поспіль здійснювати аудит на одній і тій самій потужності.
Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин і відповідності їхньої діяльності вимогам щодо:
• гігієни;
• плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
• інцидентів, пов’язаних із безпечністю харчових продуктів.
Інспектування може охоплювати певні об’єкти:
- потужності;
- прилегла територія;
- приміщення;
- обладнання та інвентар;
- транспортні засоби;
- харчові продукти та корми;
- сировина;
- інгредієнти;
- допоміжні матеріали для перероблення, які використовують для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів;
- напівфабрикати;
- предмети та матеріали, які контактують із харчовими продуктами;
- засоби та процеси прибирання і догляду, а також пестициди;
- маркування;
- зовнішній вигляд та реклама.
Під час здійснення заходів державного контролю державний інспектор має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у нього обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.
Обов’язково будьте присутні під час здійснення заходів державного контролю, не залишайте інспектора наодинці та проконсультуйте персонал щодо поводження під час перевірок.
За можливості фіксуйте проведення державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки та залучайте до виконання перевірок фахівців у галузі права та/або відповідні громадські організації.
Юлія Батурка, фахівець стандартизації, сертифікації та якості мереж "Наш Край"|SPAR