Про ковбасу нам відомо дуже давно. Слово «ковбаса» можливо походить від тюрк. kul basti – «смажене м’ясо». Згадки про ковбасу можна зустріти в джерелах Давньої Греції (вареними шматочками м’яса наповнювали свинячі шлунки), Риму (копчена кров’янка у вигляді  кілець), Вавилону і Давнього Китаю. Кочові народи виготовляли суджук – в’ялене на сонці м’ясо, що доводили до кондиції солоним потом коней під сідлами.

В Україні ковбасне виробництво відоме з давніх часів. У новгородських берестяних грамотах XII століття згадуються ковбаси, начинені свининою, гречкою, салом, кров’ю та яйцями. На території нашої держави ковбаси набули поширення з німецькими колоністами міст у ХІІІ-XIV ст. Ян Длугош у своїй хроніці вперше документально згадав споживання ковбаси у Польщі, коли Владислав II Ягайло надіслав її дружині Софії на початку XIV ст. Різні види ковбас можна віднайти у мемуарах, творах з життя шляхти. З кінця XVIII ст. у Західній Україні поширилися віденські ковбаси і сосиски, кезекрайнери, лянгягери, тірольські мисливські ковбаси, краківські ковбаси, різновиди варених і білих ковбас, з Угорщини прийшли дебреценські сосиски, салямі.

Ковбаса в українській кухні – це їжа, яку виготовляли зазвичай на потім. Свинячі кишки ретельно чистили, вимочували та промивали, пересипали сіллю і залишали в прохолодному місці. При потребі їх замочували, промивали і начиняли маринованим м’ясом, салом, подрібненим часником, перцем, сіллю. Ковбасу викладали  кільцями і запікали у гарячій печі з двох боків.

Раніше ковбасу робили перед Різдвом, Великоднем. Вона була однією з основних страв на святковому столі. На сьогодні це продукт повсякденного вжитку. Для тривалого зберігання ковбасу складали у горщики, заливали смальцем і ставили у прохолодне місце. На заході України ковбасу також вудили у спеціальних коптильнях або просто у комині.

Значним показником якості ковбаси є її ціна. Під час вибору ковбаси потрібно звертати увагу на поверхню продукту. Вона має бути чистою, сухою, без пошкоджень, проколів і напливів фаршу. Колір – однорідним, без різких переходів від одного відтінку до іншого. Яскраво-рожева ковбаса свідчить про значну кількість фарбників. Оболонка повинна щільно прилягати до вмісту, інакше перед вами стара й пересушена ковбаса.

Класичний варіант – це домашня ковбаса із свинини в кишках. Вкрай важливо правильно вибрати м’ясо для ковбаси, оскільки саме від цього багато в чому залежить якість смаку готової страви.

Найкраще купувати у постачальників, яким ви довіряєте. Ті, хто через якусь причину не любить або не їсть свинину, можуть приготувати ковбаску з яловичини, баранини або м’яса птиці. Не менш цікавий буде варіант з використанням кількох видів м’яса. А ось при виборі яловичини необхідно дивитися на її колір. Що світліше м'ясо, то молодше була тварина, а значить, ковбаса буде м’якшою і соковитішою.

Залежно від виду м’яса в наших магазинах ми виготовляємо:

• фірмову;
• мисливські;
• домашню;
• селянську;
• курячу;
• з м’яса птиці;
• мозаїку;
• індичу.

Залежно від  формування, робимо ковбасу кільцями та ковбаски гриль ( форма батончиків завдовжки 10–12 см).

Залежно від термічного стану, у нас ви можете придбати  ковбаси:

• сирий напівфабрикат;
• запечені;
• варено-копчені.

Залежно від кишоболонки:

–  свиняча;

• бараняча.

При виготовленні ковбас ми не використовуємо підсилювачів та ароматизаторів смаку. Суміші спецій, часник, сіль мають доповнювати смак м’яса, а не перебивати його.

 Домашня ковбаса користується найбільшим попитом. Домашня ковбаса – це дуже ситна і смачна страва. Найкраще ковбасу до свята треба готувати напередодні, а остаточну термообробку виконувати безпосередньо перед застіллям. Тоді ковбаса буде найсмачніша. Готова до споживання ковбаса відмінно зберігається, особливо якщо вона  покладена в керамічний горщик і залита розтопленим смальцем.        

 Рецепт домашньої ковбаси

На 1 кг напівфабрикату потрібно: шинка – 700 г; свинина жирна (щоковина, сало) – 300 г; часник – 10 г; сіль – 8 г; перець чорний мелений – 5 г (кількість коливається від якості перцю); зерно гірчиці  – 4 г; кишка свиняча 2 м.

Технологія приготування

       М’ясну сировину подрібнити (діаметр решітки 16 мм) або нарізати брусочками,   додати очищений, подрібнений часник, перець, сіль, зерно гірчиці, перемішати. Підготовлену сировину залишити для маринування в холодильнику не менш як на  2 год, краще на ніч. 

       Кишку замочити у холодній воді на 40–60 хв, промити в проточній воді.

Кишкову оболонку наповнити фаршем та сформувати ковбасу у формі кілець (або батончиків завдовжки 10–12 см ), краї ковбаси зав’язати.

Запікати в духовці за температури 160 градусів від 40 до 60 хв ( попередньо проколовши у кількох місцях) чи смажити на мангалі 15–30 хв до готовності. При бажанні можна закоптити. Якщо при проколі ковбаси на поверхні виступає прозорий сік, це  ознака готовності.

Смачного!

Микола Гнядий, категорійний менеджер мереж “Наш Край”|SPAR