Контроль за шкідниками: запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби
Контроль за шкідниками: запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби
2021-06-10

Запровадження комплексу заходів щодо контролю, профілактики та боротьби із шкідниками згідно із принципами, правилами і вимогами НАССР дозволяє суттєво скоротити ризики, пов’язані із безпекою продукту, а також захистити виробництво від біологічного забруднення.

Шкідники – це будь-які організми, шкідливі для здоров’я людини, що завдають матеріальні збитки або заподіюють занепокоєння. Зазвичай до них зараховують дрібних гризунів, зокрема мишей і щурів, комах, зокрема мух, тарганів, мурашок, птахів тощо.

Дератизація – комплексний захід для знищення гризунів (щурів, мишей, полівок). Дезінсекція – один із видів знезараження, що являє собою знищення комах, здатних переносити трансмісивні інфекції, за допомогою спеціальних хімічних засобів і шляхом впливу гарячої води з парою або за допомогою біологічних засобів.

Оператори ринку харчових продуктів мають дотримуватися процедури запобігання та контролю заражень шкідниками в усіх зонах. Ця процедура повинна передбачати:

  • наявність «Договору на проведення робіт дератизації та дезінсекції»;
  • визначення схеми розташування пасток (контейнерів, липких стрічок, інсектицидних ламп) для шкідників (гризунів, мух, комарів та інших крилатих комах);
  • наявність документації, що підтверджує якість використовуваних приманок для гризунів і комах;
  • ведення відповідної документації, яка підтверджує організацію роботи з боротьби із гризунами та комахами (графіки, журнали або ін.)

 Небезпечні чинники, пов’язані зі шкідниками:

  • біологічні небезпечні чинники – від шкідників та їхнього посліду;
  • фізичні небезпечні чинники  – тіла шкідників, яйця, шерсть, послід тощо;
  • хімічні небезпечні чинники – необачне використання приманок для боротьби із шкідниками.

Програма-передумова щодо контролю за шкідниками має забезпечити визначення видів шкідників, які характерні для підприємства, запобігати їхній появі, засоби профілактики та боротьби.

Вихідним заходом є візуальна оцінка появи шкідника. При цьому слід виявити його можливі канали потрапляння і переміщення, місця проживання, харчування та розмноження. Другим заходом є складання спеціальних рекомендацій для цієї території та споруд закладу з виконання заходів захисту від шкідника із зазначенням обсягів і термінів виконання.

Третім етапом є організація обліку, підтримання мережі засобів виявлення в постійній готовності та оцінка показників чисельності шкідника, екологічної фази його розвитку і переміщень, а також моніторинг шкідника в місцях його потрапляння та можливого проживання спеціальними засобами виявлення.

Необхідно призначити відповідальну особу і персонал, які братимуть активну участь у постійній підтримці захисних заходів у робочому стані. Призначений персонал повинен вести моніторинг чисельності та розміщення видів шкідників, удосконалюючи і розвиваючи заходи щодо профілактики та знищення шкідників. Записи всіх результатів моніторингу, рекомендацій і прийнятих заходів мають зберігатися.

Підприємства громадського харчування для захисту від гризунів і комах мають забезпечити виконання періодичних профілактичних робіт і дотримання на об’єкті таких умов: використання відповідних бар’єрних систем захисту від проникнення шкідників (підтримання в закритому стані зовнішніх дверей, обладнання віконних прорізів захисними сітками, установка у вентиляційних ходах та отворах, дренажних трубопроводів герметичних сіткових рам); використання системи подвійних дверей для проходу персоналу та проїзду транспорту всередину приміщень; під час виконання робіт з озеленіння на території об’єкта, усунути насадження рослин з густими кронами, які залучають комах і птахів для створення гнізд; у разі тимчасового призупинення робіт на виробництві необхідно забезпечити ізоляцію всіх щілин, комунікаційних отворів у зовнішніх стінах для унеможливлення ризику потрапляння шкідників усередину приміщення; довести до відома персоналу, який виконує роботи, важливість дотримання профілактичних заходів.

Методи, що застосовують для боротьби зі шкідниками, –  механічний, електричний (можуть здійснювати працівники закладу самостійно), аерозольний, хімічний.

Заходи будь-якого оператора ринку харчових продуктів із боротьби зі шкідниками насамперед мають бути спрямовані на недопущення їх на територію потужності.

Для попередження потрапляння комах на територію закладу проводять запобіжні заходи:

  • своєчасно видаляють харчові відходи;
  • проводять ретельне прибирання приміщень;
  • ретельно перевіряють транспортні засоби та пакування з харчовою продукцією;
  • на вікна та двері в теплий період року встановлюються антимоскітні сітки;
  • у приміщеннях можуть бути встановлені електричні знищувачі комах.

Для захисту від проникнення гризунів (щурів, мишей) мають проводити такі запобіжні заходи:

  • каналізаційні стоки, оснащені решітками та трапами;
  • контейнери для сміття, які оснащуються кришками й підтримуються в чистоті;
  • ретельно перевіряються транспортні засоби та пакування з харчовою продукцією;
  • здійснюються перевірки цілісності стін, дверей, стелі, підлоги, технічних вводів можливого потрапляння гризунів.

Усі засоби контролю та знищення шкідників можуть бути використані за умови, якщо вони дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України.

Хімічні речовини, що застосовують у закладі, мають використовувати відповідно до інструкцій виробника та за прямим призначенням. Зберігають й використовують їх так, щоб запобігти забрудненню сировини, інгредієнтів, упаковки та готової продукції.

Під час виконання робіт спеціальними службами обов’язково має залишатися та зберігатися акт виконаних робіт, що слугує доказом проведених робіт щодо знищення шкідників. Обробка закладу має здійснюватися за потреби. У закладі в обов’язковому порядку має вестися журнал контролю боротьби зі шкідниками.

Огляд приміщень на наявність шкідників має здійснювати не рідше ніж один раз на тиждень відповідальна особа. У разі виявлення шкідників або слідів їхньої життєдіяльності записи заносять у журнал контролю боротьби зі шкідниками. Періодичний (не рідше ніж один раз на місяць) внутрішній контроль проводить керівник групи НАССР.

У разі виявлення невідповідностей запроваджуються такі коригувальні заходи:

– установлюється причина невідповідності;

– усувається причина невідповідності;

– проводяться дезінсекційні, дератизаційні роботи (за необхідності);

– проводиться позачергове навчання персоналу із цього питання (у разі необхідності).

 

Юлія Батурка, фахівець стандартизації, сертифікації та якості мереж "Наш Край"|SPAR