Генеральний директор мереж SPAR та "Наш Край" Віктор Мольченко у ексклюзивному інтерв’ю Українській Раді Торгових Центрів розповів про роботу магазинів під час війни, плани на деокуповані території, купівельні звички українців та інше. 

Як працювали мережі на початку війни, які втрати понесли?

Звісно, 24 лютого 2022 року вранці ми всі були дезорієнтовані та не розуміли, що робити. Ми з інвесторами та ТОП-менеджерами швидко зібралися на екстрену онлайн нараду та ухвалили рішення не зачиняти магазини, адже потрібно було забезпечити людей товарами першої необхідності. Звісно, ми обговорили питання безпеки працівників. Тоді ж зконтактували з нашими партнерами-франчайзі та створили групу в одному з месенджерів для оперативного обміну інформації.

Фактично, увесь рік ми не зупиняли роботи, за виключенням тривог. Не працювали лише ті магазини, які перебували у регіонах, де велися активні бойові дії.

Наразі ми відновили кілька об’єктів, та навіть відкрили новий магазин у деокупованому Ірпені. В планах відновити роботу магазинів у Харкові. На жаль, маємо кілька супермаркетів, які зараз знаходяться на тимчасово окупованій території у Запорізькій та Херсонській областях.

Чи плануєте ви вимагати компенсацію збитків від держави-агресорки?

Я уважно стежу за інформацію щодо цього питання, але наскільки я знаю, зараз немає чіткого механізму від держави. На щастя, наші мережі не мають таких великих втрат, як в інших колег у галузі ритейлу. Наш розподільчий центр знаходиться на Заході України, тож не постраждав. Здебільшого пошкоджені магазини на Харківщині. В Ірпені зруйнований супермаркет узагалі не підлягав відновленню.

Звісно, ми усі пошкодження фіксували, як і суми витрачені на ремонтні роботи. Проте йдеться і про непрямі витрати. Наприклад, змінилися комерційні умови, скоротився час роботи магазинів, до того ж вони не працюють під час повітряної тривоги, зросли витрати в час блекауту. Усе це вплинуло на фінансові показники.

Тому, якщо буде розроблена чітка і прозора модель, як та за що можна вимагати компенсацію, ми будемо це робити. Однак наразі не чекаємо, а відновлюємо усе власними силами та продовжуємо працювати, аби підтримувати економіку країни.

Чи відслідкували ви зміни у купівельній поведінці українців за цей час, які саме?

Звісно відслідковуємо, адже зараз, бізнес має бути гнучким як ніколи та підлаштовуватися під запити покупців. Насправді їх поведінка залежить від багатьох факторів, навіть від емоційного стану. Сьогодні узагалі складно прогнозувати чи говорити про якусь аналітику, адже ми живемо в країні, де йде війна.

На щастя, дякуючи нашим захисникам та захисницям, зараз зменшилася, як кількість атак, так і влучань у об’єкти цивільної інфраструктури. Люди адаптувалися, як би не дивно було вживати це слово.

Однак у лютому 2022 року, гості наших мереж намагалися зробити запаси товарів першої необхідності та тих, що можуть довго зберігатися. Згодом попит на них трішки впав. Тоді ж у певний період зменшилася й кількість покупців – частина зробили запаси, частина виїхала у безпечніші регіони, частина боялися за своє життя та не виходила з домівок. До слова, з початку війни виїхало близько восьми мільйонів українців, а усе це – гості мереж.

Насправді ми знаходимося у постійному режимі онлайн моніторингу та коригування своїх цінових рішень й вводу певного асортименту.

До того ж потрібно давати можливість гостям супермаркетів відчути мирне і стабільне життя. Тобто давати їм можливість купувати усе необхідне, звичні товари та надавати екстра сервіси. Мати змогу задовольнити свої потреби – це важливий емоційний чинник для людей.

Чи мали ви проблеми з логістикою на початку війни, як вдалося їх вирішити?

Озираючись на лютий 2022 року навіть не знаю, чи можна було спрогнозувати усі труднощі, які постали перед бізнесом. Я неодноразово казав, що ніхто війну у бізнес-процеси не вписує. Тому звісно, ми, як і більшість колег, мали логістичні проблеми.

По-перше, в країні точилися бої. На деякі території було просто фізично неможливо доставити товар, а наш розподільчий центр знаходиться на Заході країни. До того ж ми довгий час не могли поновити асортимент, адже багато виробників відмовилися від контрактних умов, а деякі підприємства через обстріли припинили роботу або були зруйновані.

Насправді нам зіграло на руку те, що мережа SPAR дуже децентралізована. Ми взагалі надаємо одну з найбільш гнучких моделей франшизи в Україні. Тому наші партнери мали змогу поновлювати асортимент самостійно, знаходячи товари на залишках у місцевих постачальників.

Звісно, ми допомагали у цьому. За кілька днів після повного вторгнення при Офісі Президента України було створено продовольчий комітет. Він був доволі дієвим, оскільки швидко та якісно ухвалював рішення. Нам допомагали шукати способи проїзду через блокпости та ввезення гуманітарного вантажу. Також на той момент були складені списки дистриб’юторів, які мали товарні запаси для постачання у різні регіони. На жаль, цих запасів було недостатньо. Ми спілкувалися безпосередньо з заступниками голів військових адміністрацій, але, скажімо, на Харківщині ситуація була ледь не катастрофічна.

Ми щодня проводили наради та вирішували, як діяти далі. Також згодом вдалося підписати контракти з європейськими партнерами SPAR й завести імпорт, принаймні тих товарів, яких бракувало в асортименті. До речі, дуже спростило роботу те, що на державному рівні дозволили не надавати переклад кожної одиниці продукції. Адже це не лише додаткові витрати на друк та поклейку, а й час, якого просто фізично не було.

Насправді продуктовий ритейл показав на скільки він кризостійкий і тому вдалося швидко налагодити усі процеси.

Скільки нових магазинів вдалось відкрити у 2022 році, скільки очікує відкриття цьогоріч?

У 2022 році ми відкрили відкрити одинадцять магазинів і відновили шість. На цей рік заплановано відкриття двадцяти трьох. До речі, п’ять з них уже працюють.

Чи є у вас вже плани на території, які чекають деокупації (Донбас, Крим)? Чи хотіли б ви там відкритись?

Ми, як і усі українці чекаємо деокупації цих територій та повернення кордонів України 1991 року. Наразі ми навіть розробляємо спеціальні умови для партнерів-франчайзі, які захочуть розвивати наші мережі у цих регіонах. Це будуть точно поза контрактні умови, аби збільшити час для налагодження бізнесу.

Впевнені, що ми зможемо відкрити там супермаркети та надати українцям справжній європейський сервіс і задовольнити їх потреби у якісних та доступних продуктах.

Чи створювали ви благодійні проєкти за час війни, якщо так - які саме?

Як і кожен відповідальний бізнес ми чимало допомагаємо. Адже це наша спільна війна і ми маємо здобути спільну перемогу. З червня минулого року та дотепер у нас працює ініціатива “Гривня для ЗСУ”. Гості супермаркетів можуть додати будь-яку суму до свого чеку, а ми передаємо кошти на укомплектування індивідуальних аптечок, які рятують життя захисникам та захисницям. Таким чином ми дали змогу українцям безпечно донатити та долучатися до доброї справи.

На медичний напрямок віддають відсоток з щомісячного заробітку наші працівники, найбільший запит до партнерів зі SPAR International теж медицина. Вони щомісяця передають нам багато медичних засобів та приладдя.

До речі, з першого ж дня вторгнення допомога надходить майже від усіх країн-партнерів SPAR. Завдяки цьому ми передали понад 32 тисяч сухпайків на майже 6,5 мільйонів гривень.

У чому були основні відмінності роботи мереж минулого року?

Увесь цей рік ми мали нові виклики та вчилися швидко на них реагувати. Я дуже пишаюся тим, що нам вдалося зберегти людей і наш колектив у повному складі. З нами лишилися партнери-франчайзі, а дехто з них відкрив ще й нові магазини, ризикнувши у цей непростий час.

Якщо говорити про роботу на початку повномасштабного вторгнення, то ми одразу ж у мережах зупинили усі маркетингові активності, адже головна мета була – забезпечити базові потреби наших гостей, мінімально необхідний функціонал магазинів та безпеку працівників. Також ми зупини усі проекти з довгою окупністю інвестицій. Наше планування було з дня на день, з тижня на тиждень.

Проте вже сьогодні можемо говорити, що ми почали відновлювати наші проекти й інвестуємо у майбутнє: у програму партнерського розвитку бізнесу, розвитку розподільчого центру, виробництва. Тож можна сказати про те, що галузь повертається до звичної роботи, щоправда з похибкою на те, що у нас повномасштабна війна, тому треба бути готовим до нових викликів.