Франчайзинг ‒ це договір щодо певної форми ведення бізнесу. Форма полягає в тому, що одна сторона (франчайзер) надає іншій стороні (франчайзі) право використовувати свою торгову марку чи торгове найменування, а також певні бізнес-системи та процеси для виробництва, продажу товару чи послуги відповідно до певних специфікацій. Зазвичай франчайзі сплачують одноразовий збір за франшизу плюс відсоток від виторгу. За це ж отримують вже популяризований бренд, стандартний дизайн та декор будівлі, детальні інструкції ведення бізнесу, навчання працівників та постійну допомогу у просуванні та модернізації продукції. Це своєрідна оренда, адже франчайзі не стає співвласником бренду, але при цьому використовує товарний знак, його репутацію і пізнаваність.
Регулярні грошові відрахування від франчайзі франчайзеру за участь в його мережі називається роялті. Роялті може бути як фіксованою сумою, так і відсоток від обороту франчайзі.

Франчайзер і франчайзі утворюють тандем, зусилля якого призводять до взаємовигідних результатів. Франчайзер дає ліцензію на користування товарним знаком, системою виробництва, оригінальною технологією тощо. Наприклад, франчайзер створює послуги або продукт ‒ скажімо, певну структуру маркетів. При цьому розвиває і вкладається у свій бізнес, створює пізнаваний імідж та завойовує позитивний імідж. Після того, як компанія перевірила прибутковість своєї бізнес-концепції, вона може виставляти на продаж франшизу і шукати собі підприємців-франчайзі.