На сьогодні бухгалтер у підприємстві – це не просто фахівець із питань бухобліку та оподаткування. На практиці зазвичай він і юрист, що веде договірну роботу, і кадровик, що контролює питання трудових правовідносин та кадрового обліку, і фінансовий керівник.

Основними функціями бухгалтера є:

• безперервне ведення бухгалтерського обліку;
• організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та установчих документів, забезпечення дотримання встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку;
• дотримання правил документообігу та технології обробки облікової інформації;
• контроль над дотриманням порядку оформлення первинних документів;
• систематизація інформації;
• забезпечення достовірності даних, проведення інвентаризації;
• складання і подання податкової, статистичної та інших форм звітності.

У ХХI столітті бухгалтерська професія зазнала значних змін. Дрібні бухгалтерські фірми об’єдналися в більші, розширився спектр послуг, а також змінилися вимоги до спеціалістів. Унаслідок певних обставин, які відбулися, професія зазнала кризи, складовими якої є брак довіри, соціальної відповідальності бухгалтера, стандартів фінансової звітності та її оприлюднення, криза регулювання професійної діяльності, професійної освіти, організації аудиторських фірм.

Основними ознаками бухгалтерської професії є:

– підвищений суспільний інтерес до наслідків діяльності професіонала;

– необхідність дотримання етичних норм;

– монопольні позиції, зокрема при підтвердженні фінансових звітів;

– висока професійна мобільність, унаслідок якої особи з бухгалтерською освітою обіймають інші економічні або фінансові посади;

– бухгалтер може здійснювати свою діяльність як наймана особа у штаті підприємства або як незалежний професіонал (незалежна діяльність надає можливість для створення широкого спектру платних послуг із проведення аудиторських перевірок, оподаткування і консультування);

– забезпечення конфіденційності у роботі з клієнтами;

– суттєва зміна змісту роботи при зміні робочого місця (галузь діяльності, організація бухгалтерської служби відрізняються у різних підприємствах);

– ідентичність завдань (під цим розуміють виконання з чітким розмежуванням початку й кінця, наприклад, скласти квартальний звіт);

–  державний контроль.

Виконання обов’язків бухгалтера контролюється як з боку замовників (власників, директорів), так і з боку державних органів (податкової служби, соціальних органів). Професія бухгалтера вимагає безперервного навчання для підтримання професіоналізму, а не одноразової кваліфікації, як це можливо в інших професіях.

На сьогоднішній день ситуація із статусністю професії бухгалтера значно змінилася: зараз не роботодавець вибирає бухгалтера, а грамотний бухгалтер вибирає своє місце роботи. Це стало можливим із зростанням ролі бухгалтерського (і податкового) обліку у здійсненні підприємницької діяльності. Бухгалтер є топ-менеджером підприємства, який бере участь у прийнятті управлінських рішень. На практиці існує два протилежні підходи до статусу бухгалтера. У першому випадку керівництво відводить бухгалтеру роль рахівника, що відображає в облікових регістрах будь-які первинні документи, від діяльності якого фактично нічого не залежить у роботі підприємства. У другому випадку бухгалтер є одним з топ-менеджерів підприємства, практично другою-третьою особою в ієрархії, до чиєї думки прислухаються під час ухвалення будь-яких рішень.

Істина у визначенні ролі бухгалтера у підприємстві має бути десь посередині між двома описаними вище підходами. До нього, безумовно, мусять прислухатися, однак виконувати не властиві йому функції бухгалтер не повинен, оскільки на ньому і так лежить серйозна відповідальність за організацію бухгалтерського та податкового обліку.

Основною метою бухгалтерії є надання достатньої інформації для задоволення потреб  різних користувачів. Бухгалтерський облік – це мова, за допомогою якого інформація як бухгалтерського, так і не бухгалтерського характеру надається особам, які мають відношення до діяльності відповідного підприємства: керівництву, власникам, інвесторам, держорганам.

Часто бухгалтер намагається убезпечити підприємство від сторонніх ризиків шляхом з консервативності в прийнятих рішеннях. Але робота бухгалтера і висунуті ним вимоги не завжди знаходять розуміння у людей, які безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність, оскільки накладають певні, найчастіше засновані на нормах законодавства обмеження на способи виконання поставлених завдань.

При доборі облікових працівників потрібно віддавати перевагу тим, хто відповідає вимогам облікової роботи (наявність відповідної освіти, уміння запам’ятовувати цифрову інформацію і правильно її оцінювати, добра зорова пам’ять, посидючість, точність, охайність, уміння кваліфіковано писати ділові листи, доповідні записки).

Сучасні умови господарювання висувають високі вимоги до рівня професійних знань і вмінь бухгалтера. Крім вільного володіння навиками роботи на довіреній ділянці роботи, йому необхідно знати основи господарського, трудового та податкового законодавства, положення з бухгалтерського обліку та інші нормативні матеріали, накази та розпорядження керівництва підприємства, порядок документального оформлення і відображення на бухгалтерських рахунках господарських засобів і джерел їх формування, володіти прийомами аналізу фінансово-господарської діяльності, знати порядок здійснення контролю за використанням матеріальних і грошових ресурсів.

Крім того, бухгалтер має знати основи економіки й організації виробництва, праці та управління, автоматизації обробки економічної інформації, володіти навиками роботи на персональному комп’ютері й знати основи програмування, правила та норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

У майбутньому професія бухгалтера також матиме попит на ринку, як і сьогодні. Таким чином можна зробити висновок, що облікові процеси підприємства потребують постійного контролю та аналізу з боку бухгалтера та його підлеглих. А отже, це одна з головних складових частин виробничо-економічного процесу.

Наталія Данилюк, головний бухгалтер мереж “Наш Край”|SPAR