Організація бухгалтерського обліку на новоствореному підприємстві
Організація бухгалтерського обліку на новоствореному підприємстві
2020-12-30

При створенні підприємства перед власником постають запитання:

• із чого розпочати бухгалтерський облік на підприємстві?
• чи потрібно затверджувати якісь накази?
• коли саме необхідно скласти наказ про облікову політику?

  Відповіді на запитання щодо того, як розпочати бухоблік у новоствореному підприємстві та у чиїй це компетенції, надає, як не дивно, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 р.,  №  996-XIV (далі – Закон про бухоблік). Отже, розпочнемо з основних принципів.

№ 1.  Питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або вповноваженого органа (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів (ч. 2, ст. 8 Закону про бухоблік).

    Тобто власник (власники) або вповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, повинен організувати бухоблік і забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та збереження оброблених документів, регістрів.

№ 2. Вибираємо форму організації бухгалтерського обліку.
    Для забезпечення ведення бухобліку підприємство самостійно обирає форми його організації (ч. 4, ст. 8 Закону про бухоблік).
    Введення до штату підприємства посади бухгалтера чи створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.  Форма організації бухобліку визначається в наказі про облікову політику підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено обов’язок ведення бухгалтерського обліку, визначається наказом керівника та відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону про бух облік.

№ 3. Затверджуємо наказ про облікову політику.
    Організація бухгалтерського обліку на підприємстві включає самостійне визначення підприємством облікової політики на підставі НП(С)БО (Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку) й інших нормативно-правових актів із бухобліку за погодженням із власником (власниками) або вповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів (ч. 5, ст. 8 Закону про бухоблік; п. 1. 2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27. 06. 2013 р., № 635).
    Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовує підприємство для складання та подання фінзвітності (ст. 1 Закону про бухоблік).
    Отже, головне завдання наказу про облікову політику полягає в урегулюванні питань щодо яких є свобода вибору. Тобто не потрібно дублювати абсолютно всі облікові правила, якими підприємство керується згідно зі стандартами. Грамотно складений наказ – це лаконічний і чітко сформульований перелік методів, показників й облікових принципів, які суб’єкт господарювання обирає на власний розсуд.

№ 4. Розпочинаємо вести бухоблік на підприємстві.
    Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1, ст. 8 Закону про бухоблік).
Тому після затвердження наказу про облікову політику особа, відповідальна за ведення бухобліку на підприємстві, повинна:
• відобразити внески до статутного капіталу підприємства;                                          

• проводити  бухгалтерський облік на підставі первинних документів та розносити їх по регістрах;

• складати  фінансову звітність підприємства.
Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1, ст. 13 Закону про бухоблік).
Для новостворених підприємств цей період буде дещо іншим. Так, відповідно до п. 2, ст. 13 Закону про бухоблік першим звітним періодом для «новачків» може бути:

1) період менш як 12 місяців. Його застосовують у випадку, якщо державна реєстрація підприємства відбулася протягом року, а тому звітувати про перші результати господарської діяльності новостворене підприємство має за період від дати реєстрації по останній день календарного року;

2) період не більш як 15 місяців. Обрати такий період для звітування можуть підприємства, які були зареєстровані наприкінці року в період із 1 жовтня до 31 грудня. Наприклад, підприємство, зареєстроване у жовтні 2019 року, може не подавати річної фінансової звітності за 2019-й, а включити показники жовтня, листопада та грудня до звіту вже за 2020 рік (див. лист «Держкомпідприємництва» від 18. 01. 2007 р., № 332). 

     Почати розбиратися в правильному оформленні бухгалтерської звітності  варто з основних понять і правил, які допоможуть уникнути найбільш поширених помилок, які виникають при веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

Наталія Данилюк, головний бухгалтер мереж “Наш Край”|SPAR

За матеріалами ресурсу https://nashkraj.ua/