«Активний розвиток ВТМ - це вже не просто тренд, а свідчення нової епохи в роздрібній торгівлі. Протягом останніх років ритейлери переосмислили роль власних торгових марок: вони перестали бути «бюджетною альтернативою» і стали окремим, самодостатнім брендом з чіткою цінністю для покупця.

Вводити ВТМ у категорії з потужним гравцем - не означаєвитіснити бренд. Це про створення нової ніші всередині вже сформованої категорії. У таких випадках товар ВТМ може мати власну аудиторію, особливе позиціонування, іншу мотивацію купівлі - і, як результат, приносити вищу маржу, ніж лідер ринку.

Уявімо ВТМ зі смаком, ідентичним відомого бренду, але з унікальним дизайном, нестандартною упаковкою й асортиментом. Якщо надати йому належне відсоткове розміщення на полиці (наприклад 30% простору) та грамотно працювати з просуванням, такий продукт цілком може стати локальним лідером продажів.

Стереотипи про ВТМ досить багато. Наразі ВТМ - це не «no name» товар із невідомим складом. Це часто продукт, виготовлений на тому ж виробництві, що і бренд, з якісною сировиною та прозорою історією. Ритейлери інвестують у контроль якості, упаковку, позиціонування - і це дає результат.

Проте є категорії, де з ВТМ варто бути обережним:

1. Категорії з нестабільною сировиною та сезонністю. Тут складно прогнозувати залишки, врожаї та логістику. ВТМ у цій категорії ризикує бути неприбутковим через коливання постачання та собівартості.

2. Категорії з високим рівнем довіри або ризиком для здоров’я. Дитяче харчування, фармацевтика, медичні засоби - усе це сфери, де покупець очікує перевірених брендів з історією та репутацією. Запуск ВТМ тут можливий, але потребує колосальних інвестицій у якість, безпеку, аудит та сертифікацію.

3. Товари з коротким терміном придатності та довгим циклом логістики. Для таких категорій (наприклад, свіжа випічка або молочна продукція) потрібна бездоганна операційна модель. Ризики списань і втрат можуть перекрити потенційний прибуток.

4. Категорії з низькою оборотністю. Якщо товар повільно продається, ВТМ тут не виправдає себе: вкладення в розробку, дизайн, запуск і маркетинг повертаються надто довго.

5. Категорії з високою емоційною лояльністю до брендів. Це, наприклад, парфумерія чи преміальна косметика, де споживач приймає рішення не раціонально, а емоційно. Тут бренд - це не просто товар, а частина стилю, статусу, ідентичності. Зайти з ВТМ у такий простір означає витрачати великі ресурси з дуже непередбачуваним результатом.

6. Ультра-нішеві або низькооборотні товари. Категорії з дуже вузьким попитом не дозволяють досягти ефекту масштабу — витрати на розробку, логістику, виробництво ВТМ просто не окупляться. Тут краще працювати з нішевими брендами, які вже мають експертизу.

Власна торгова марка - це не просто копія бренду за нижчою ціною. Це окремий бізнес-напрямок із високим потенціалом, унікальністю та маржинальністю. Запуск ВТМ у категоріях із сильними гравцями не є помилкою - це стратегія, яка при правильному виконанні працює навіть краще, ніж «гра в нішу». Та, водночас, потрібно чітко розуміти межі ефективності, і уникати категорій, де ВТМ об’єктивно не має комерційного сенсу або не готова до конкуренції».

За матеріалами журналу https://allretail.ua/